companies

Спадкове право під час військового стану

Заповіт в умовах воєнного стану

У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строк дії якого було продовжено. Нотаріальні дії в умовах воєнного стану вчиняються з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 164 з відповідними змінами та доповненнями.

Хто може скласти заповіт?

Право на заповіт здійснюється особисто фізичною особою з повною цивільною дієздатністю від 18 років. Законом не допускається вчинення заповіту через представника. Заповіт підписується особисто особою. При собі треба мати оригінал паспорта громадянина України та реєстраційний номер платника податків.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату», що набрав чинності 19 березня 2022 року, внесені зміни, зокрема, до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Як виглядає заповіт, складений під час дії воєнного стану?

Процедура складання заповіту до війни (за деякими винятками) була суворо нотаріальною дією, тобто мала бути написана нотаріусом на відповідному бланку, внесена до реєстрів та у відповідний спосіб посвідчена.В умовах війни Кабінет Міністрів України вніс зміни до порядку складання заповітів. Під час дії воєнного стану в Україні посвідчення заповітів здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу з нанесеними на них за допомогою комп’ютерної техніки реквізитами нотаріуса:

  • зображення Державного Герба України;
  • прізвище, власне імʼя, по батькові (за наявності);
  • найменування державної нотаріальної контори (для державного нотаріуса);
  • номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
  • адреса робочого місця, номер телефону, адреса електронної пошти.

Хто може посвідчити заповіт в умовах воєнного стану?

Цивільним кодексом України також передбачено, що:

  • заповіт, крім секретного, у населеному пункті, де немає нотаріуса, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування;
  • заповіт особи, яка перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров’я, а також особи, яка проживає в будинку для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, може бути посвідчений головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров’я, а також начальником госпіталю, директором або головним лікарем будинку для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю;
  • заповіт особи, яка перебуває під час плавання на морському, річковому судні, що ходить під прапором України, може бути посвідчений капітаном цього судна;
  • заповіт особи, яка перебуває у пошуковій або іншій експедиції, може бути посвідчений начальником цієї експедиції;
  • заповіт військовослужбовця, а в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також заповіт працівника, члена його сім’ї і члена сім’ї військовослужбовця може бути посвідчений командиром (начальником) цих частин, з’єднань, установ або військово-навчальних закладів;
  • заповіт особи, яка утримується в установі виконання покарань, може бути посвідчений начальником такої установи;
  • заповіт особи, яка утримується в слідчому ізоляторі, може бути посвідчений начальником слідчого ізолятора.

Окремі обмеження щодо вчинення нотаріальних дій

В умовах воєнних дій та воєнного стану 6 березня 2022 року прийнято постанову Кабінету Міністрів України №209, якою вносяться до зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №164, якою передбачаються суворі обмеження для громадян росії та юридичних осіб, безпосередньо пов’язаних з країною-агресором.

Зокрема передбачено, що у разі звернення за вчиненням нотаріальної дії громадянина росії, юридичної особи, створеної та зареєстрованої відповідно до законодавства росії, або юридичної особи, створеної та зареєстрованої відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку у статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є громадянин рф або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства росії, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії.

Що стосується незавершених нотаріальних дій, розпочатих до 24 лютого 2022 року щодо зазначеного кола осіб, то вчинення таких нотаріальних дій зупиняється.

Важливо зазначити, що вказані обмеження діють до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором.

Станом на даний час єдиний випадок, коли український нотаріус може вчинити нотаріальну дію за зверненням громадянина рф, – це засвідчення справжності підпису на заяві про вихід з російського громадянства.

Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій територі

Поняття тимчасово окупованої території

В останні роки громадяни України зіткнулися з питанням вступу у спадщину, родичі яких померли на тимчасово непідконтрольній Україні території та залишили після себе спадок.

Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Тимчасово окупована територія України (стаття 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"):

  1. сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об’єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;
  2. внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;
  3. інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України;
  4. надра під територіями, зазначеними у пунктах 1, 2 і 3 і повітряний простір над цими територіями.

Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.

Датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року.

Окремі об’єкти нафтогазовидобування в межах континентального шельфу України є окупованими Російською Федерацією з 19 лютого 2014 року. Перелік таких об’єктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року.

Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 7 квітня 2014 року. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України

Дата початку тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначається рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України.

24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією".

Спадкування на тимчасово окупованій території України

Стаття 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до норм стаття 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів. На підставі отриманої першої заяви нотаріус заводить спадкову справу, яка підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (частина третя статті 1223 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Забезпечення реалізації права на спадкування на тимчасово окупованій території

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

За заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї, державну реєстрацію актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення заявника (що цікаво з погляду отримання свідоцтва про смерть українського зразка) (наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні").

Так, у випадку смерті особи на тимчасово окупованій території України, що підтверджується документами, виданими незаконними органами та/або особами, спадкоємцю спочатку варто встановити факт смерті спадкодавця на такій території шляхом звернення з відповідною заявою за місцем проживання (перебування) заявника до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану або до суду за межами тимчасово окупованої території України.

Якщо заявник звертався до суду – на підставі рішення суду у справі про встановлення зазначеного факту відділ державної реєстрації актів цивільного стану видасть заявнику свідоцтво про смерть особи встановленого зразка.

Особливості прийняття і оформлення спадщини на тимчасово окупованій території

Стаття 111 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" з метою забезпечення реалізації права на спадкування на тимчасово окупованій території визначає, що:

"У разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів".Законом не встановлюється правил обрання місця подання першої заяви (немає прив’язки до місця реєстрації чи довідки ВПО).

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна – основна частина рухомого майна знаходиться на відповідній території, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі відповідно до Порядку реєстрації деяких спадкових справ у Спадковому реєстрі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 210.

Вчинення нотаріальних дій щодо спадкових справ, які були зареєстровані у Спадковому реєстрі до початку тимчасової окупації, але не закінчені, здійснюється будь-яким нотаріусом на підконтрольній Уряду України території за зверненням спадкоємця.

Свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини (тобто тим нотаріусом, якому було подану заяву про прийняття спадщини) стаття 66 Закону України "Про нотаріат".

Встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях

Відповідно до статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:

  • документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;
  • рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Згідно з Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 (далі - Правила), підставою для державної реєстрації смерті, зокрема є:

  1. лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о);
  2. фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о);
  3. лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (форма № 106-2/о);
  4. рішення суду про оголошення особи померлою;
  5. рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
  6. повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;
  7. повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть (пункт 1 глави 5 розділу III Правил).

Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.

Детальніше див.: Порядок реєстрації смерті.

Якщо родичі померлого мешкають в регіоні, де відсутня можливість звернення до відділів ДРАЦС (території, де державні органи не здійснюють повноваження через військові дії), вони можуть звернутися через представника, повноваження якого мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності (відповідно до статті 244 Цивільного кодексу України), або адвоката.

Повноваження адвоката на надання правової допомоги підтверджуються документально відповідно до ч.1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

За відсутності підстав для державної реєстрації смерті (відсутній документ належної форми) відділ державної реєстрації актів цивільного стану на прохання заявника складає письмову відмову у проведенні державної реєстрації смерті у якій викладає причини неможливості проведення такої реєстрації.

Тоді реєстрація смерті на тимчасово окупованій території відбудеться на підставі рішення суду про втановлення факту смерті особи.

Увага! 07 травня 2022 року набрав чинності Закон України від 21 квітня 2022 року № 2217-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України", яким зокрема внесено зміни до частини третьої статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", відповідно до якої будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Хто має право звернутися до суду

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 317 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заяву про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, можуть подати члени сім’ї померлого, їхні представники або інші заінтересовані особи (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов’язки чи законні інтереси).

Куди звернутись

Члени сім’ї померлого, їхні представники або інші заінтересовані особи для встановлення факту смерті особи, яка померла на тимчасово окупованій території України, мають звернутися до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Перелік необхідних документів

◆ Заява про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, в якій має бути зазначено:

  • який факт заявник просить встановити та з якою метою;
  • причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
  • докази, що підтверджують факт;

◆ докази, що підтверджують викладені заявником обставини (наприклад, письмові свідчення очевидців, фото з місця поховання, медичні документи про смерть тощо);

◆ довідка про неможливість відновлення втрачених документів (наприклад, письмова відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану);

◆ копія документа, що посвідчує особу та реєстраційний номер облікової картки платника податків (стаття 318 ЦПК України).

Відповідно до частин 2, 4 та 5 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України докази вважаються поданими належним чином, якщо вони подані в оригіналі або в копії, засвідченій в порядку, встановленому чинним законодавством, із зазначенням особи, у якої наявний оригінал відповідного документу. При цьому учасник справи може своїм підписом засвідчити копію письмового доказу лише у разі, якщо його оригінал знаходиться у такого учасника справи.

Подати заяву про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України можна через Державну систему електронної ідентифікації «Електронний суд». Така заява скріплюються електронним підписом заявника (його представника) (КЕП).

Під час розгляду судами справ про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України відмова у відкритті провадження у справі про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України з підстав попереднього незвернення до органу реєстрації актів цивільного стану, неотримання відмови у проведенні державної реєстрації народження та необхідності подальшого оскарження такої відмови в порядку адміністративного судочинства не ґрунтується на положеннях статті 317 ЦПК України, яка не вимагає від заявників вчинення інших дій перед зверненням до суду з відповідною заявою (Постанова КЦС у складі ВС від 23 листопада 2022 року у справі № 759/7001/22)

Зразок заяви про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території Файл:Заява про встановлення факту смерті на ТОТ.doc

Вартість

Заявники у справах за заявами про встановлення факту смерті, поданих у зв’язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, поданих у зв’язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справ даної категорії (пункт 21 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір").

Строки розгляду заяви

Справи про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Разом з тим, термін "невідкладно", у кожній конкретній ситуації буде різним, виходячи з завантаженості судді та дня подачі заяви до суду. Однак, в будь-якому випадку, можна розраховувати на розгляд судом справи протягом 1-5 днів.

Зміст рішення суду

У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів (стаття 319 ЦПК України).

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

Копія судового рішення видається учасникам справи негайно після його ухвалення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.

У разі проведення державної реєстрації смерті на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, надісланого судом, свідоцтво про смерть оформлюється та видається заявнику під час його звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану.